Схема метаданих LIDO
LIDO (Lightweight Information Describing Objects, полегшена схема для описів об’єктів) – схема метаданих для обміну інформацією про об’єкти культурної спадщини, зокрема, музейні предмети, формат експорту даних з різних баз даних та програмних систем до онлайнових сервісів та агрегаторів (тематичних, міждоменних, регіональних, національних, міжнародних). Такі данні про об’єкти зазвичай мають різні формати метаданих, відповідно, їхня інтеграція від усіх організацій займає багато часу та зусиль. Саме для подолання цих перешкод створювався LIDO.
Підтримка та розвиток LIDO здійснюється однойменною робочою групою, що працює на базі Міжнародного комітету з документації (CIDOC) Міжнародної ради музеїв ICOM. Робота групи зосереджена на вдосконаленні, популяризації та впровадженні формату.
LIDO – це XML-схема, що базується на форматах CDWA Lite та museumdat та є частковою реалізацію онтології CIDOC CRM (стандарт ISO21127). Сильна сторона LIDO полягає у здатності представляти весь спектр описової інформації про музейні предмети. Його можна використовувати для будь-яких видів об’єктів: мистецьких, культурно-історичних, технічних, природничих тощо. Також схема передбачає можливість фіксації наборів даних різними мовами.
LIDO визначає 14 груп інформації, що забезпечує якомога більшу різноманітність інформації, але з них лише три є обов'язковими. Таким чином, кожна організація може сама вирішувати, які саме дані і в якому обсязі, вони хочуть надавати та публікувати в інтернеті. LIDO також забезпечує музейним інституціям (в різних частинах схеми): індексацію інформації для пошуку та виправлення, відображення інформації для представлення інформації користувачеві в інтернеті. Таким чином, кожний музей може самостійно визначати наскільки повними мають бути метадані про їхні колекції, чи включати посилання з внесених метаданих назад до записів у їхньому «домашньому» контексті, чи дозволити ідентифікацію кожного об'єкта, на який посилається, наприклад, навести посилання на контрольований словник та авторитетні файли.
Також, важливою частиною проекту LIDO, що походить з Базової моделі CIDOC CRM, є концепція «події». Сюди входять створення, збір та використання об’єкта, із можливістю фіксації пов’язаних з подією даних: дата, місце та діячі тощо. Зокрема, це дозволяє на порталах-агрегаторах будувати хронологічні лінійки із подій, що пов’язані з музейними колекціями.
Таким чином LIDO є досить корисним інструментом при передачі та відображенні метаданих музейних предметів. Разом з тим, важливо застерегти, що LIDO не універсальним форматом для обміну даними, він не призначений для потреб облікових систем і використовується насамперед для обміну описовими даними.